ЯКИМИ ЯКОСТЯМИ ПОВИННІ ВОЛОДІТИ УСИНОВИТЕЛІ?

ЯКИМИ ЯКОСТЯМИ ПОВИННІ ВОЛОДІТИ УСИНОВИТЕЛІ?

Усиновлення дитини для кожної сім’ї – завжди довгоочікувана, але досить морально важка подія. Це не тільки хвилювання для дитини, це ще й стрес для батьків. Адже як часто майбутні мами й тата ставлять собі запитання: «А чи підходимо ми на роль усиновителів?». Щоб не мучити себе подібними сумнівами, потрібно знати, якими якостями повинні володіти усиновителі.

Що тут особливого? 
Особливість усиновлення в тому, що поява дитини в сім’ї – це досить складно психологічно. Звичайно, більшість майбутніх мам і татусів, усиновлюючи дитину, уже всім серцем чекають її появи в домі. Але слід враховувати, що вона приходить у вашу родину (якщо це не немовля) вже зі сформованим характером. І доведеться не тільки взятися за виховання дитини, але й за перевиховання. Адже дуже ймовірно, що вона іноді може бути надто агресивною, скупитися, часто плакати тощо. Тому можна навіть вважати, що батьки, які усиновлюють дитину, повинні мати підвищену стійкість до стресів.
 
Перш за все – любов 
Дитина, яку взяли в родину, за будь-яких обставин повинна відчувати любов своїх батьків, навіть якщо вона розмалювала фломастерами шпалери та гардини, навіть якщо раптом розбила відразу ж три чашки, бо крутилася за столом. Такі діти завжди дуже ранимі, незважаючи на вдавану впевненість. Тому, навіть коли ви розсерджені, повинні підтверджувати свою любов мудрою поведінкою й абсолютним спокоєм.
Ніжна сила 
Мама й тато усиновленої дитини повинні вміти поєднувати в собі дві майже протилежні риси: бути дуже ніжними з нею, але й уміти твердо наполягти на своїй батьківській позиції. Наприклад, якщо вони відмовляють дитині в надмірних солодощах, не повинні кричати на неї. Треба просто запропонувати їй або заміну (сухофрукти, фрукти), або відволікти на щось інше.
 
Твердість переконань  
Іноді усиновлені діти настільки випробовують нерви батьків своїми діями, що мами й тата починають сумніватися в тому, а чи потрібно взагалі було усиновлювати дитину. Якщо ви впустили сина чи доньку у свій дім, подібних думок не повинно виникати. Зрозуміло, що причиною цього може бути й зайва вимогливість батьків до самих себе, невпевненість у власних силах, тому слід виховувати в собі силу духу й упевненість у правильності своїх дій. Адже якщо дитина відчує, що батьки сумніваються (а малюки це визначають часом краще, ніж дипломовані психологи), їй буде психологічно дуже важко. Тому краще вчися підбадьорювати себе й не витрачати часу на шкідливі думки.
Емпата замовляли? 
Емпатія – це розуміння людських емоцій, тонке вловлювання всіх переживань. У фантастичних фільмах емпати здатні приймати на себе біль стражденних, чим і допомагають їм. А в реальності подібними здібностями повинні володіти й усиновителі. Адже знадобиться час, щоб навчитися повністю розуміти свою дитину. Ці здібності можна й потрібно розвивати. Стежте за виразом обличчя дитини, як вона рухається, говорить, як спілкується з людьми. Адже хлопчики та дівчатка, які пережили іноді більше горя й труднощів, ніж деякі дорослі, часто дуже потайні й звикли не висловлювати своїх переживань. Іноді це шкідливо і для самої дитини, і для батьків.
 
Любимо дитину будь-якою 
Важливо навчитися приймати дитину з усіма її недоліками. Ніколи не потрібно демонструвати, що ви чекали від неї одного, а вона робить щось зовсім інакше. Цьому теж потрібно вчитися, і це складно.
 
А решта додасться? 
Для того, щоб забезпечити щасливе життя собі та своїй дитини, ви повинні мати терпіння. А ще обов’язково завжди треба вчитися не зважати на думку знайомих, якщо це підриває вашу впевненість у тому, чи потрібно було усиновлювати дитину. Іноді люди бувають безцеремонними й можуть без сорому втручатися в життя інших, псувати їм нерви. Варто навчися з цим боротися. Крім того, вам належить навчитися всім батьківським хитрощам. А їх чимало. І головним учителем буде досвід.
 
За матеріалом сайту mama.ua.